Кого звинувачувати у проблемах в державі?
Люди звикли думати, що у всьому винні політики. Моя хата скраю, як звикли говорити у народі. "Я зразковий українець, який любить свою країну", - скаже більшість із Вас. Варто звернути увагу на більш глобальні питання. Так вийшло, що український народ розмовляє українською та російською мовами. Це не погано, така наша історія. Добре, коли ти поважаєш свою мову та спілкуєшся нею. Є люди, які вважають свою мову "кумедною" та не модною. А ще є ті, які не приймають думки, інтереси, мову, соціальну та політичну позицію своїх побратимів. Читаючи коментарі під політичним постом у соціальних мережах дивуєшся, як народ руйнує національну єдність. Підсвідомо граючи під дудку політиків.
Проблем в нашій державі багатсько з якими без втручання політичних урядів не впоратися. Все записано і залишиться на совісті тих, хто не подав руку допомоги у важкі часи для країни. Можна скільки завгодно звинувачувати владу, однак в державотворенні народ відіграє велику роль. Те, як люди сприймають одне одного відзеркалиться на зовнішніх та внутрішніх проблемах держави. Яка б влада не очолювала країну багато чого залишиться незмінним допоки не зміниться ставлення народу до національної єдності. Майдан 2013 року згуртував тисячі людей із різних сфер та професій. І коли розпочалася війна, багато хто з них вирушив на фронт добровольцями. Майдан є символом еволюції українського народу, переможною сторінкою історії державотворення! Наслідок - Україна є на карті світу, демократичною країною з перспективою розвитку громадянського суспільства. Про українську владу можна сказати афористично: була спочатку ніч, люди очікували ранку, але після темної ночі сталося затемнення сонця...
Українці щороку 20 лютого відзначають день сили духу і стійкості тих громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року). Тих, хто відстоював права і свободи людей, і прагнув здобути світле майбутнє для України. Не забувайте за що боролися. Україна сильна завдяки своєму народу. Ті, хто плюндрує державу стануть безсилі. Схованки зі "злим вовком" не матимуть впливу на суспільство.
Доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства Тарас Лютий на Радіо Донбас говорить: "Я думаю, наша змога показати інший гуманітарний світ, світ інших цінностей. Не тільки приниження, підпорядкування, а цінностей свободи як певної можливості не просто робити що хочеш, а докладати певних зусиль, щоб реалізувалася свобода не тільки твоя, а й того, хто поруч. Бо моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини. Допоки ми з цією людиною не домовимося, як мають розвиватися наші свободи, ми будемо в повній ізоляції, в повному протистоянні. Але свобода - це ще й відповідальність. Тому порозуміння приходить з обопільною відповідальністю".
