Пройшов 2-й Lviv Urban Forum

Всього, понад 1200 учасників з усієї України та авторитетні світові спікери.  

Форум розпочався з лекції Карстена Пальсона, данського архітектора, який розповів про класичний європейський підхід до побудови міст та 10 принципів, як зробити міста сталими. Після цього відбулись воркшопи та 11 урбан-екскурсій на важливі простори міста. Також участь в заході беруть очільники громад Львівщини, які є членами Львівської РВ Асоціація міст України.

З вітальним словом до учасників звернувся міський голова Львова Андрій Садовий:
 
«Львів вдруге проводить масштабний Urban Forum. Сьогодні у нас дуже багато закордонних делегацій, урбаністів і архітекторів з цілої України. Більше 1000 гостей. Радію, що приїхало стільки експертних спікерів, знання і досвід яких може почерпнути стільки молодих людей. Це грандіозний досвід для урбаністів. Я б хотів, щоб перебування у Львові наповнило вас новими ідеями та знаннями, щоб ви натхненні, вертаючись в свої громади, творили і не боялися змінювати цей світ. Адже в часі війни треба приймати складні та непопулярні рішення».
 
«Із свого досвіду я знаю, якщо ти робиш класні речі, можливо неймовірні, ніхто не вірить, але ти їх робиш, люди помагають і Бог помагає. Отож, я закликаю вас – майте силу творити, майте самі амбітні ідеї та цілі», - додав він. Серед важливих тем, які звучать на форумі, – уміння міст протистояти зовнішнім і внутрішнім викликам, доступне житло та соціальна підтримка, турбота міста про тих, хто цього найбільше потребує. До слова, у Львові прикладом є житло для поранених, яке сьогодні будують на вул. Миколайчука.
 
Олександр Філоненко, український філософ, відкрив основну частину цьогорічного Форуму з розбору головного питання – що таке відповідальність? “Це чеснота. А чесноти не обговорюють, їх практикують”. І саме місто є простором такої практики, а отже, й відповідальності та краси

І до чого тут краса? Особливо в наші часи невизначеності та катастроф?
 
Насправді, прагнення до краси та, що важливо, здатність турбуватися про неї є нашою відповіддю на такі питання як “за що ми воюємо? що ми відстоюємо?”. Тоді й виходить, що відповідальність (або турбота) – це якраз про захист беззбройної краси та людей, які нас мотивують, дають нам поклик у житті. Саме тому в жодному разі не можна забувати про красу зараз, у часи нашої війни.
Повертаючись до зв’язку відповідальності та міста, варто визнати, що вона є лише половинкою, адже решту складає майстерність

І саме архітектурі та її практикуючим вдається поєднувати це разом в єдність, втілюючи їх у міському просторі.

Також, в межах ІІ Urban Forum’у - ярмарок можливостей, на якому громади почули про проєкти, програми підтримки та різні фінансові інституції, які сьогодні працюють в Україні.
 
Багато планували, розбирали конкретні приклади з українських громад, а також вчилися з досвіду провідних експертів – воркшопи відбулися завдяки UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, Програма DOBRE, архітекторці ГільміГіліте та міському експертові Карстену Пальсону.
 
А також відбулася молодіжна частина – потужна програма для хлопців і дівчат, до прикладу частину з майстрування картонних меблів проводив польський архітектор Єжи Латка. Також учасники форуму взяли участь у піших та велосипедних екскурсіях Львовом, лекціях, воркшопахта семінарах. «Вже другий рік поспіль наші громади беруть участь в цьому форумі, отримують досвід міжнародних партнерів, обмінюються ідеями з іншими українськими містами. Архітектура і розбудова міст сьогодні дуже на часі. Коли війна в країні, то маємо розуміти, що розвиток міст має свій специфічний напрямок, це і про безпеку, про відбудову, про євроінтеграцію тощо.

Сподіваюся, цьогорічний форум буде не менш цікавим, ніж минулорічний і громади зможуть для себе почерпнути нову інформацію, а також дещо реалізувати у своїх місцях. Бажаю учасникам ефективних і цікавих заходів», - зазначив в.о. виконавчого директора Львівське РВ АМУ Анатолій Шалаєв.

Другий день Форуму почався з важливої розмови про відповідальність на національному рівні:

Флоріс Алкемаде, архітектор, екс-головний архітектор Нідерландів: Перед розробкою «Панорами Нідерландів» ми їздили країною два роки, запитуючи мешканців про їхні побажання. Ми проводили дослідження енергетичних систем, молоді, енергоефективності тощо. Розробляючи вже «Панораму України», ми врахували реалії війни, провели воркшопи та партисипативні сесії. Результат – візія, яка наголошує, що не криза має визначати українців, а їхня реакція на неї.

Джоанна Еверлі, головна планувальниця з Великої Британії: Для британських міст ми визначили характеристики, які дозволяють оцінювати їх позитивно: природа, локальна спадщина, щільність забудови, енергоефективність, ідентичність споруд та життєздатність економічних просторів. Ми створили офіційний документ, доступний для всіх, хто долучається до міських процесів, щоб усі були на одній хвилі.

Педер Бальтцер Нільсен, екс-міський архітектор Ольборга: Я підтримую поетапний розвиток і обговорення у партисипації. Для уникнення незадоволеності спочатку обговорюйте візію та стратегію, а деталі пізніше. У Данії пропозиції обговорюються 8 тижнів, потім ідуть на деталізацію та затвердження муніципалітетами. Дійте разом через діалог і співтворення.

Анна Бондар, народна депутатка України: До мене зверталися архітектори з проблемою законодавчої інфляції – багато нових законів і постійних правок ускладнювали роботу. Тому виникла потреба в кодексі містобудування, який систематизував би процеси та відображав цінності. Ми зібрали 300 експертів, які через діалог створили основу цього. Додам, що важливий його стержень полягає в тому, щоби населений пункт приймав рішення про свій розвиток.

Марія Костенко, Ірина Брижань, проект «Посилення стійкості міст у сферах інфраструктури життєзабезпечення й житлового фонду в Україні» (GIZ): Ми розробляємо концепцію стійкості міст України під час війни. Вона включає гнучкість, інклюзивність, прозорість, винахідливість і різноманітність. Це перетворюється на підхід проєкту SUR, який охоплює подолання наслідків минулого, реагування на поточне та підготовку до майбутнього.
 
Надактуальним стало обговорення на тему соціального житла за модерації Павла Федоріва. Основні думки від Regiokontext, Андреаса Гофера, Олега Дроздова, Юрія Теліпського та Анни Пашинської:
 
За останні два роки мільйони українців набули ще одного нового досвіду – переміщення. У зв’язку з цим пів мільйона нових будинків мають бути створені в Україні, аби ті, хто втратили свій дім через війну, мали, де жити.

Це переводить явище житла з нерухомості в сферу критичної інфраструктури, і що не менш важливо, того, що водночас формує спільноти, соціальну активність і при цьому зберігає нашу пам’ять.
 
Проте сучасне житло України, як найбільший актив громади, має відповідати ще одним актуальним критеріям – інклюзивності та енергоефективності. Забезпеченням таких необхідних характеристик мають займатися не окремі закони, а інституції з необхідними знаннями.

Останнє є критично необхідним компонентом успішних змін соціального житла, а це передбачає – постійне набуття досвіду та децентралізацію управління таким житлом.

Важливі дані щодо безпеки в умовах нашої реальності отримали з дискусії за участі Дженіфер Тоболли, Володимира Йосипчука, Андрія Сікачовського, Сергія Распутного та Тетяни Жидкової:

-українським інженерам вдалося створити технології швидкісного будівництва для відновлення міст (є проєкти, які зводитимуть 120 квартир/місяць)

-один із унікальних і екологічних матеріалів, що дозволяє швидке будівництво, це CLT панелі (дерево), з яких зводяться корпуси UNBROKEN, перший муніципальний проєкт з CLT в Україні

-щодо укриттів, то суттєва та небезпечна помилка, яку допускають при їх плануванні, це невірний прорахунок часу, який потрібен для того, щоби добратися туди. Що ближче до небезпеки, тим має бути вищою щільність і кількість громадських укриттів на вулицях. У житлових будинках пропонується додавати “нашарування” ззовні, що дозволять врятувати тих, хто залишається у своїх помешканнях

також небезпечний момент є у перебільшеній відкритості, адже багато даних і норм щодо наших укриттів є у вільному доступі, що може отримати наш ворог

Дискусія від молоді про молодь стала однією з центральних цього року, адже саме підлітки та юні хлопці й дівчата складають близько 13% нашого населення. Проте майже половина з них не відчувають того, що їх потреби враховані містами. Серед того, що найбільше турбує таку категорію, бачимо: недобудовані та закинуті споруди, вандалізм, відсутність велодоріжок, поганий громадський транспорт і дороги, а також корупція та шум.

Нагадаємо, організовує подію Департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради та ініціатива Cities4Cities | United4Ukraine, яка реалізується у партнерстві з SALAR International.